Полная версия сайта Житомир Новости
 Интервью
 / 

«Діалоги» на Житомир.info: як юні житомиряни створюють роботів

«Діалоги» на Житомир.info: як юні житомиряни створюють роботів

Впродовж останніх трьох місяців в Житомирі діє центр робототехніки, де юні житомирські винахідники мають змогу розробляти та створювати різні механізовані та роботизовані пристрої. Нещодавно вихованці центру створили прототип механізованої руки-маніпулятора, яка реагує на спеціальні датчики на рукавиці.

В програмі «Діалоги» на Житомир.info юні науковці-винахідники Олександр Сівченко, Влад Іванченко та їх викладач Володимир Прилипко розповіли, як вирішили створювати роботів, звідки з’являються їх ідеї, скільки часу потрібно для реалізації проекту від стадії задумки до кінцевого результату та розказали, що збираються створити вже найближчим часом.

- Ми з вами познайомились на конкурсі «Юний винахідник» у Житомирському музеї космонавтики. Після того багато людей питали про вас і цікавились, чим ви займаєтесь та де знаходиться центр робототехніки. Розкажіть детальніше, що це за центр і чим ви там займаєтесь?

- Це центр робототехніки «Boteon». Взагалі він заснований в Харкові, але у нас в Житомирі діє як філія вже три місяці. Там ми робимо різні електронні штучки. Наприклад, як ця механізована рука. Але основна наша задача не в цьому, а в тому, що ми навчаємо дітей спочатку, що таке електричний струм. Розпочинаємо ми з азів, а потім переходимо до більш складних деталей. І ті, хто найкраще засвоїв матеріал, вже роблять більш складні проекти.

- Як взагалі вирішили зайнятись робототехнікою і звідки у вас тяга до такої роботи?

- Ще в дитинстві я приходив до дідуся, щось паяв, збирав якісь ланцюги, щоб двигун працював від батарейки. І потім одного разу в Facebook мама побачила рекламу. Вона запропонувала мені туди сходити і спробувати. Я спробував, мені сподобалося, і ось, так би мовити, результат.

- Мені запропонував це мій батько. Він така людина, що любить розбиратись у всіляких таких механізмах, програмуванні. Він мене повів на відкриття, мені в основному там усе сподобалось. І найбільше сподобалось, що можна оживити те, що неживе, так би мовити.

- Розкажіть, як з’явилась ця механізована рука? Спочатку були математичні рівняння, чи ви одразу на практиці почали її збирати?

- Ідея її зробити з’явилась на рядовому, можна сказати, занятті. Ми сиділи і нам потрібно було підготувати завдання на конкурс в Києві. В кінцевому результаті ми на нього не поїхали, але руку створили. Рука спочатку створювалась у комп’ютері. Це було зроблено мною, бо хлопці ще поки цього не вміють. Була створена 3D модель, потім механіка була відправлена на 3D принтер. А потім хлопці її збирали, вставляли вісь, вставляли сервоприводи. Скажімо, оздоблювали, щоб вона працювала. Була придбана звичайна рукавичка і на неї встановили датчики.

- Над чим ще ви працюєте зараз?

- Над досить цікавою річчю, це робот-сміттяр. У нього буде бак. Він буде їздити, шукати речі, які лежать, і закидуватиме собі в бак. Це може бути банка з-під коли, чи папірець. Це повністю автономна система на датчиках. Я думаю, що ще буде бездротова система керування. Тобто, буде автоматичний режим та ручний.

- Це буде швидше робот-помічник для домогосподарки чи робот-комунальник?

- Скоріше робот-комунальник. Можливо, ми спростимо собі задачу і поставимо на цього робота пилосос. А зараз я ще подумав, що, можливо, на такого робота варто розмістити плакати із закликами «Не смітити!»

Повністю програму «Діалоги» дивіться тут:

Житомир.info

   Новости в удобном виде